Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюш

Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮШ"
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ. Мир. ХРВ. 26.
Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Примолотити Cм. примолочувати.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.