Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валок

Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОК"
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2)собаче. Раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. мильце.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Потурчити, -чу, -чиш, гл. Отуречить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.