Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валок

Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОК"
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Шевч. 30. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. Чуб. III. 147. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби. Г. Барв. 198.
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
Печениця, -ці, ж. Сушеные яблоки или груши. Угор.
Підкладач, -ча, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при ея витягиваніи. (Стрижевск ).
Хвиль, -ля, м. 1) Валетъ въ картахъ. 2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ. КС. 1887. VI. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.