Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варити

Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11.Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Мет. 5. Пиво варити зачинайте. ЗОЮР. І. 223. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Кролевец. у. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. Ном. № 2727. 3) Кашу варити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. 11. 541.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Знеохотити Cм. знеохочувати.
Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука. Дещо.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Слюз, -за, м. 1) Слизь. (Міусск. окр. ). 2) = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.