Бідолах, -ха, м. и бідолаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Прийде який небудь бідолах. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Він бідолаха і біжить у ліс. Ум. бідолашка, бідолашечка. Сумують обидві бідолашечки. Як вона тут, бідолашка, повертається?
Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. Світло виграє у кришталю усякими цвітами.Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Оттоді то по городах на музики вигравали. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Поперед війська да конем виграє. 6) Бродить. Пиво виграє.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається.
