Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ванберець

Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНБЕРЕЦЬ"
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон. Мет. 263.
Неможливість, -вости, ж. Невозможность. Желех.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці. Ном. № 4117.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.