Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ванберець

Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНБЕРЕЦЬ"
Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
Наджа́ти Cм. наджинати.
На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір. К. Кр. 28.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.