Ворожиль, -ля, м. = ворожбит.
Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика.
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. І про неї добрим людям кобзарі співають. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Ум. ліскулька.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці.
