Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть.
Їзити, їжу, -зиш, гл. Перегораживать рѣку для ловли рыбы. Їж їзити.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Просто нар.
1) Просто, безъ затѣй. Сказати просто: вмер, та й годі. Він так мальовав собі просто, абияк.
2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Іде... пані, та просто до їх у двір.
3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
