Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапняний

Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНЯНИЙ"
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.