Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варґуля

Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру. Фр. Пр. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐУЛЯ"
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Оселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148.
Первоцвіт, -ту, м. 1) Первый цвѣтъ растеній. 2) Раст. подснѣжникъ, Primula.  
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРҐУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.