Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюшний

Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮШНИЙ"
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
До́тик, -ку, осязаніе
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Закапризничать.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду. Чуб. V. 650.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. І. 98).
Прижилувати, -лую, -єш, гл. Приметать. Щоб гарно пришити, до треба попереду прижилувати. Кіевск. у.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.