Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валяка

Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЯКА"
Верша, -ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. Cм. єтір з прутя.
Гасниця, -ці, ж. Керосиновая лампа. Нѣжин. у. Ум. гасничка.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Ме́дяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться. Мир. Пов. І. 141.
Підпекти Cм. підпікати.
Підупалий, -а, -е. Пришедшій въ упадокъ, ослабѣвшій, обѣднѣвшій. Був колись він і здоровий, і заможний, а тепер зовсім підупалий. Підупале господарство.
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.