Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варіння

Варіння, -ня, с. Варка, вареніе. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІННЯ"
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде. Екатерин. г.
На́двечір, надвечори́, нар. Подъ вечеръ. Предъ вечеромъ. Надвечір увійшли ми в село і розбрелись пропане улицями. МВ. І. 17. Зостанься з нами, бо вже надвечір. Єв. Л. XXIV. 29. со́нце вже ста́ло надвечори́. Солнце было на закатѣ. Левиц. І.
Підсідка, -ки, ж. Засада. Желех. На підсідка іти на заяця. Вх. Зн. 49.  
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Учіння, -ня, с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.