Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варивода

Варивода, -ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. Cм. варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВОДА"
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Опроче нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Пеньок, -нька, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.
Познакомитися, -млюся, -мишся, гл. = познайомитися. А знаєш, як я познакомився з тим Хоцінським? Левиц. І. 145.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИВОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.