Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варивода

Варивода, -ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. Cм. варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВОДА"
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Виважити Cм. виважувати.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Кимак, -ка, м. Обрубокъ дерева. Дубовий кимак. Ум. кимачо́к. Ув. кимачи́ще, кимачи́сько. Вх. Зн. 25.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИВОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.