Беззаконно, нар. Беззаконно.
Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Пожадатися, -ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився.
Проти ночі. Къ ночи, на ночь. Куди ви проти ночі?... Та переночували б. Не роскажу против ночі, а то ще присниться. 8) Смотря по, сообразно съ. 9) про́ти себе підвести, підняти. Поднять что либо, держа его передъ собой.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють.
