Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюга

Валюга, -ги, ж. = корито. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮГА"
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати. Желех.
Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Лантух, -ха, м. 1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ. 2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поперетинати 2, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перетяти, но во множествѣ. Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108.
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка. Чуб. IV. 683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.