Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівко

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Борщик, -ку, борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Гостюви́тий, -а, -е. Любящій бывать въ гостяхъ. Аф. 367.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.