Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівко

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ном. № 974. Ум. ладуночка.
Матни́й, -а́, -е́ Состоятельный, зажиточный. Вх. Уг. 251.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Наповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. напо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Наполняться, наполниться.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.