Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. 2) Cм. єтір.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист.
Підлесливо нар. Льстиво.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука.
