Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькувати

Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
На́вис, -су, м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Побренькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.  
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.