Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вальбійка

Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬБІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬБІЙКА"
Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Досла́ти Cм. досилати.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L. ЗЮЗО. І. 130.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬБІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.