Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валниця

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка. Желех.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Швандяти, -дяю, -єш, гл. = швендяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.