Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валниця

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Вибіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣсноваться.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.