Вилкастий, -а, -е. Вилообразный.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ.
Пасіка, -ки, ж. Пчельникъ. Хто має пасіку, той має мед. Ум. пасічка. Божу пасічку певно стереже.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Серденько, -ка, с.
1) Ум. отъ серце.
2) Насѣк. То-же, что и сонечко, Coccinella.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Cм. снізка.
