Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валниця

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛНИЦЯ"
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Споганити, -ся. Cм. споганювати, -ся.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.