Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури.
Дев'ятде́ник, -ка, м. У жителей галицк. покутья: бранное прозваніе мазуровъ, которые будто бы 9 дней послѣ рожденія бываютъ слѣпы.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Зрубати Cм. зрубувати.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Я не знаю, чи багато напікати (пасок). 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» 2) — кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Смішливий, -а, -е. Любящій посмѣяться. Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля.
