Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варгатий

Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРГАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРГАТИЙ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Добі́гти Cм. Добігати.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.
Царівночка, -ки, ж. Ум. отъ царівна. АД. 145.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРГАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.