Генька, генькай нар. = генде.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Cм. драгва.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила.
Котовка, -ки, ж. Конура для кота (въ сказкѣ). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. і. 25.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный?
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
