Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валувати

Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУВАТИ"
Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.
Відробок, -бку, м. Отработокъ. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок. Литин. у.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував. МВ. ІІ. 204.
Кидик, -ка, м. 1) Маленькій человѣчекъ. Вх. Зн. 25. 2) Замарашка. Вх. Зн. 25.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Окропити Cм. окропляти.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.