Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валувати

Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛУВАТИ"
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Випльовувати, -вую, -єш, сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Гости́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.  
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Піддражити, -жу, -жиш, гл. = піддрочити. Він мене піддражив, то я й зробив так, а без його я б на таке діло не пішов. Новомоск. у. Залюб.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.