Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вальок

Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬОК"
Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу. Левиц. Пов. 191.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Скровавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила. Чуб. V. 840.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.
Харний, -а, -е. Чистый, опрятный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.