Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Крупина, -ни, ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Повертом нар. Возвращаясь, на обратномъ пути.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Ой роспустив вівці, та не позбіраю.
