Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. б) Vicia Cracca L. в) Lotus corniculatus L. Повився горобиний горошок.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни.
Розвора, -ри, ж.
1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити.
2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Уліпити Cм. уліплювати.
