Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валочка

Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОЧКА"
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!» Гол. III. 215.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився. Борз. у.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв. Драг. 3.
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104).
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.