Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варжіль

Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Балаболька, -ки, ж. Бубенчикъ. Шейк.
Баус, -са, м. = ус. Вх. Лем. 390.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Пропалити Cм. пропалювати.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Чиркун, -на, м. = цівкун. Вх. Пч. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.