Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівкий

Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный. Шух. І. 83. 2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКИЙ"
Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выворачиваться, вывернуться. 2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Сим. 220. Через голови вивертались. Левиц. І. 358. Вивернувся до-гори черева на ліжку. 3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся. Ном. № 4197. 4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Мир. Пов. II. 78. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!» Св. Л. 169. 5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Грин. І. 66. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись. Рудч. Ск. II. 59.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз! Мнж. 13.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Пурнути Cм. пуринати.
Ростаскувати, -кую, -єш, сов. в. ростаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Растаскивать, растащить, разнести. Худобу растаскають. Кв. І. 63. Будете ви всі через три дні повітані, і ґави вас ростаскають. Мнж. 69.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.