Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівкий

Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный. Шух. І. 83. 2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКИЙ"
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком. Закр.
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче. Пирят. у.
Тамадиль нар. = туди. Вх. Уг. 270.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.