Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ванькир

Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНЬКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНЬКИР"
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Ґрунті́вка и грунті́вка ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Несила, -ли, ж. Безсиліе, немочь. hесила мені це зробити. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Олжа, -жі, ж. Ложь. К. Бай. 39.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНЬКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.