Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Вирізування, -ня, с.
1) Вырѣзываніе.
2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування.
3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко!
Мно́житися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, множиться.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені.
Облізти Cм. облазити.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Притаилась, ніби б то нежива. Притаїлись біля ганку.
Санжарівка и санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Вони як вжарили санжарки.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву.
