Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валовитий

Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОВИТИЙ"
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Прил. у. Загноїт собі білший або менший кусник поля. МУЕ. III. 48.
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.