Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варґатий

Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐАТИЙ"
Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екат.
Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є. Міусск. окр.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. І. 135.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРҐАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.