Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варґатий

Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐАТИЙ"
Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Садівничий, -а, -е. 1) Садовничій. Черк. у. 2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку. Канев. у.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят. Вас. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРҐАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.