Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюша

Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮША"
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками. Берд. у.
Негодяний, -а, -е. Ненастный. Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь. Васильк. у.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Перниця, -ці, ж. = пирій. Вх. Лем. 429.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.