Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варійник

Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Превращаться въ барина. Гн. І. 187. 2) Важничать, играть роль барина. Вх. Зн. 46.
Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи. Ив. 39.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.