Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варінча

Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІНЧА"
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Лу́снути Cм. лускати.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Переводити II, -джу́, -диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. І. 81.
Перемивання, -ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити. Волч. у.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо! Гол. ІІ. 463.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.