Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варінча

Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІНЧА"
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра. ЗОЮР. І. 146.
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ. Галиц. Вх. Зн. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.