Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюка

Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮКА"
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій. О. 1862. IV. 70.
Паночок, -чка, м. Ум. отъ пан.
Папортина, -ни, ж. = папороть. Вх. Пч. II. 29. Вх. Лем. 446.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.