Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валюка

Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮКА"
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Льодови́й, -а́, -е́ Ледяной. Таке холодне, як льодове. Лебед. у.
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде. МВ. ІІ. 11.
Покривало Cм. покривайло.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.