Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандрівник

Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИК"
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене. К. Псал. 100.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Роздратовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роздратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Раздражаться, раздражиться.
Смужечка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.