Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.
