Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандрівка

Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВКА"
Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Поноситися, -шуся, -сишся, гл. Износиться.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.