Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандри

Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРИ"
Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Заси́лити Cм. засилювати.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.
Поотуманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.