Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваник

Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНИК"
Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє. Сим. 236.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска. Вас. 184.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Острововна, -ної, ж. Свинья. Вх. Зн. 45.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.