Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькування

Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАННЯ"
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк. Котл. Ен. V. 50.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Позазнавати, -знаємо, -єте, гл. Испытать, извѣдать (о многихъ).
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.