Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькування

Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАННЯ"
Вихолка, -ки, ж. Мятель, вьюга. Конст. у.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Г. Барв. 413. Хороше нарадив. Ном. № 6122. Її чоловіка хтось і нарадив. Мнж. 9.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму. Чуб. V. 78.
Обляпувати, -пую, -єш, сов. в. обля́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать крупными большими брызгами.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Садівничий, -а, -е. 1) Садовничій. Черк. у. 2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку. Канев. у.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.