Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варево

Варево, -ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сим. 19. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕВО"
Карбач, -ча, м. 1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218. 2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має. Камен. у.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Тьопати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.