Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Вистріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. вистріпатися, -паюся, -єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. Ум. Икавочка.
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг.
Полупати, -паю, -єш, гл. — очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері.
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ).
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє.
Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко.
