Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль.
Плескання, -ня, с.
1) Хлопаніе въ ладоши.
2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Cм. випліскувати 2.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить.
