Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандрівний

Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Дале́зно нар. Очень далеко.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Придобритися Cм. придобрюватися.
Птах, -ха, м. и птаха, -хи, ж. Птица. Ном. № 10849. Вилітайте, сірі птахи! Шевч. 59. Ум. пташок. Прилетів пташок — золоті крильця. Чуб. V. 885.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.