Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандрівний

Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Басанунка, -ки, ж. = басамонка. Вх. Лем. 390.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Мно́житися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, множиться. Чуб. І. 75.
Осика, -ки, ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Чуб. І. 76. Ум. осичка.
Повипинатися, -наємося, -єтеся, гл. Выпятиться (о многихъ).
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.