Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вандрівний

Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАНДРІВНИЙ"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАНДРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.