Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапенник

Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПЕННИК"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Котл. Н. П. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Кітвиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кітва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.