Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапенник

Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПЕННИК"
Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Засли́нювати, -нюю, -єш, сов. в. засли́нити, -ню, -ниш, гл. Заслюнивать, заслюнить, испачкать слюной.
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Йойлик, -ка, м. Плакса. Шух. І. 32.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Принести Cм. приносити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.