Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідацьтво
бідашечка
бідашка
бідашний
бідвиннячко
бідити
бідка
бідкання
бідкатися
бідко
бідкувати
бідкуватися
бідний
бідник
біднити
біднитися
бідниця
біднівство
біднійшати
біднісінький
бідність
бідніти
біднішати
бідно
біднота
бідночія
бідня
бідняга
бідняк
бідняка
бідняство
біднячка
бідолага
бідолажний
бідолайчик
бідолак
бідолака
бідолах
бідолашний
бідонька
бідорака
бідораха
бідота
бідочка
бідування
бідувати
бідуля
бідяга
бієць
біжак
біжачий
біждерев
біжка
біжний
біжник
біжниця
біз
бізувати
бізуватися
бізун
бізцем
бізьдерево
бій
бійзько
бійка
бійкуватий
бійно
бійство
бік
білавий
білавка
білан
біларапський
білас
біластий
білаш
білений
біленик
біленце
біленький
білесенький
білет
білечка
білизна
білизнина
білий
білик
білилечко
білило
білина
білити
білитися
білиця
біличка
білісінький
білісінько
білість
біліти
білітися
білка
білкатий
білко
білля
біло
білобокий
білобородий
білобрівка
білобровий
біловерба
біловидий
біловинники
біловолосий
біловус
біловусий
білоголова
білоголовець
білоголовий
білоголовка
білоголовник
білогородок
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Галагівка, -ки, ж. = гаївка. Желех.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли. Кобел. у.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Присипаник, -ка, м. Родъ лепешки, присыпанной творогомъ. Вх. Уг. 263.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).
Нас спонсорують: