Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідацьтво
бідашечка
бідашка
бідашний
бідвиннячко
бідити
бідка
бідкання
бідкатися
бідко
бідкувати
бідкуватися
бідний
бідник
біднити
біднитися
бідниця
біднівство
біднійшати
біднісінький
бідність
бідніти
біднішати
бідно
біднота
бідночія
бідня
бідняга
бідняк
бідняка
бідняство
біднячка
бідолага
бідолажний
бідолайчик
бідолак
бідолака
бідолах
бідолашний
бідонька
бідорака
бідораха
бідота
бідочка
бідування
бідувати
бідуля
бідяга
бієць
біжак
біжачий
біждерев
біжка
біжний
біжник
біжниця
біз
бізувати
бізуватися
бізун
бізцем
бізьдерево
бій
бійзько
бійка
бійкуватий
бійно
бійство
бік
білавий
білавка
білан
біларапський
білас
біластий
білаш
білений
біленик
біленце
біленький
білесенький
білет
білечка
білизна
білизнина
білий
білик
білилечко
білило
білина
білити
білитися
білиця
біличка
білісінький
білісінько
білість
біліти
білітися
білка
білкатий
білко
білля
біло
білобокий
білобородий
білобрівка
білобровий
біловерба
біловидий
біловинники
біловолосий
біловус
біловусий
білоголова
білоголовець
білоголовий
білоголовка
білоголовник
білогородок
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. І. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Н. п. Ще він грімить, а вже стріла майнула. К. Іов. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Шевч. 168. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула. Чуб. V. 640.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Гол. І. 193. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали? Гол. І. 25.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Харьк. г. Помиї хльоптали. Мил. Св. 49. Грин. III. 545.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Нас спонсорують: