Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідацьтво
бідашечка
бідашка
бідашний
бідвиннячко
бідити
бідка
бідкання
бідкатися
бідко
бідкувати
бідкуватися
бідний
бідник
біднити
біднитися
бідниця
біднівство
біднійшати
біднісінький
бідність
бідніти
біднішати
бідно
біднота
бідночія
бідня
бідняга
бідняк
бідняка
бідняство
біднячка
бідолага
бідолажний
бідолайчик
бідолак
бідолака
бідолах
бідолашний
бідонька
бідорака
бідораха
бідота
бідочка
бідування
бідувати
бідуля
бідяга
бієць
біжак
біжачий
біждерев
біжка
біжний
біжник
біжниця
біз
бізувати
бізуватися
бізун
бізцем
бізьдерево
бій
бійзько
бійка
бійкуватий
бійно
бійство
бік
білавий
білавка
білан
біларапський
білас
біластий
білаш
білений
біленик
біленце
біленький
білесенький
білет
білечка
білизна
білизнина
білий
білик
білилечко
білило
білина
білити
білитися
білиця
біличка
білісінький
білісінько
білість
біліти
білітися
білка
білкатий
білко
білля
біло
білобокий
білобородий
білобрівка
білобровий
біловерба
біловидий
біловинники
біловолосий
біловус
біловусий
білоголова
білоголовець
білоголовий
білоголовка
білоголовник
білогородок
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Повикуповлювати, -люю, -єш, гл. = повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір. Грин. III. 507.
Тещухна, -ни, ж. = теща. Чуб. III. 191.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.
Нас спонсорують: