Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідацьтво
бідашечка
бідашка
бідашний
бідвиннячко
бідити
бідка
бідкання
бідкатися
бідко
бідкувати
бідкуватися
бідний
бідник
біднити
біднитися
бідниця
біднівство
біднійшати
біднісінький
бідність
бідніти
біднішати
бідно
біднота
бідночія
бідня
бідняга
бідняк
бідняка
бідняство
біднячка
бідолага
бідолажний
бідолайчик
бідолак
бідолака
бідолах
бідолашний
бідонька
бідорака
бідораха
бідота
бідочка
бідування
бідувати
бідуля
бідяга
бієць
біжак
біжачий
біждерев
біжка
біжний
біжник
біжниця
біз
бізувати
бізуватися
бізун
бізцем
бізьдерево
бій
бійзько
бійка
бійкуватий
бійно
бійство
бік
білавий
білавка
білан
біларапський
білас
біластий
білаш
білений
біленик
біленце
біленький
білесенький
білет
білечка
білизна
білизнина
білий
білик
білилечко
білило
білина
білити
білитися
білиця
біличка
білісінький
білісінько
білість
біліти
білітися
білка
білкатий
білко
білля
біло
білобокий
білобородий
білобрівка
білобровий
біловерба
біловидий
біловинники
біловолосий
біловус
біловусий
білоголова
білоголовець
білоголовий
білоголовка
білоголовник
білогородок
Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Опецькуватий, -а, -е. = оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики. Левиц. І. 348.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Посрібнити, -ню, -ниш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені. Рудч. Ск. L 104.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Нас спонсорують: