Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнарь
бубник
бубнило
бубнити
бубній
бубніти
бубнувати
бубнявий
бубнявіти
бубовник
бубон
бубона
бубонець
бубоніти
бубончик
буботати
бубусі
бубух!
бубухнути
бувалець
бувалий
буваличі
бувало
бувальщина
буван
буванець
буваніти
бувати
бугаєць
бугаїв
бугай
бугайкуватий
бугайок
бугайчик
бугало
бугаш
бугаювати
бугаяка
бугаячий
бугила
буглав
бугор
бугу!
буґа
буда
будак
будара
бударажити
буддень
буде
буденний
будженина
буджениця
будз
будзина
будзьок
будзя
будимир
будинковий
будинок
будити
будитися
будище
будівля I
будівля II
будівник
будівництво
будівничий
будка
будний
будник
будників
будниченя
будничка
будніти
будова
будовник
будовця
будочка
будра
будування
будувати
будуватися
будучина
будущий
будущина
будчаний
будчик
будчина
будько
будь-лі
будяк
будячина
будячище
будячок
будяччя
буєн
бужанина
буждеревен
буждиґарня
бужениця
бужина
буз
буза
буздерево
буздигарня
бузина
бузинина
бузинка
бузинник
бузиновий
бузівок
бузів'я
бузімок
бузковий
бузлук
бузний
бузник
бузничний
бузничок
Безкарно нар. Безнаказанно.
Вигодинюватися, -нюється, сов. в. вигодинитися, -ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о погодѣ). Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо. Канев. у.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя. Харьк.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. Ном. № 6634. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. МУЕ. III. 38. Зао́рювати (в понеділок) не можна. МУЕ. III. 33.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються. Борз. у.
Пороскручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и роскрути́ти, но во множествѣ.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. І. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. І. 213.
Нас спонсорують: