Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнарь
бубник
бубнило
бубнити
бубній
бубніти
бубнувати
бубнявий
бубнявіти
бубовник
бубон
бубона
бубонець
бубоніти
бубончик
буботати
бубусі
бубух!
бубухнути
бувалець
бувалий
буваличі
бувало
бувальщина
буван
буванець
буваніти
бувати
бугаєць
бугаїв
бугай
бугайкуватий
бугайок
бугайчик
бугало
бугаш
бугаювати
бугаяка
бугаячий
бугила
буглав
бугор
бугу!
буґа
буда
будак
будара
бударажити
буддень
буде
буденний
будженина
буджениця
будз
будзина
будзьок
будзя
будимир
будинковий
будинок
будити
будитися
будище
будівля I
будівля II
будівник
будівництво
будівничий
будка
будний
будник
будників
будниченя
будничка
будніти
будова
будовник
будовця
будочка
будра
будування
будувати
будуватися
будучина
будущий
будущина
будчаний
будчик
будчина
будько
будь-лі
будяк
будячина
будячище
будячок
будяччя
буєн
бужанина
буждеревен
буждиґарня
бужениця
бужина
буз
буза
буздерево
буздигарня
бузина
бузинина
бузинка
бузинник
бузиновий
бузівок
бузів'я
бузімок
бузковий
бузлук
бузний
бузник
бузничний
бузничок
Вилизувати, -зую, -єш, сов. в. виливати, -жу, -жеш, гл. Вылизывать, вылизать.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Ральний, -а, -е. Относящійся къ ралу. залізо ральне. Желѣзо, употребляющееся для зубьевъ рала. Вас. 198.
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. І. 23. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана. Шевч. 576.
Нас спонсорують: