Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнарь
бубник
бубнило
бубнити
бубній
бубніти
бубнувати
бубнявий
бубнявіти
бубовник
бубон
бубона
бубонець
бубоніти
бубончик
буботати
бубусі
бубух!
бубухнути
бувалець
бувалий
буваличі
бувало
бувальщина
буван
буванець
буваніти
бувати
бугаєць
бугаїв
бугай
бугайкуватий
бугайок
бугайчик
бугало
бугаш
бугаювати
бугаяка
бугаячий
бугила
буглав
бугор
бугу!
буґа
буда
будак
будара
бударажити
буддень
буде
буденний
будженина
буджениця
будз
будзина
будзьок
будзя
будимир
будинковий
будинок
будити
будитися
будище
будівля I
будівля II
будівник
будівництво
будівничий
будка
будний
будник
будників
будниченя
будничка
будніти
будова
будовник
будовця
будочка
будра
будування
будувати
будуватися
будучина
будущий
будущина
будчаний
будчик
будчина
будько
будь-лі
будяк
будячина
будячище
будячок
будяччя
буєн
бужанина
буждеревен
буждиґарня
бужениця
бужина
буз
буза
буздерево
буздигарня
бузина
бузинина
бузинка
бузинник
бузиновий
бузівок
бузів'я
бузімок
бузковий
бузлук
бузний
бузник
бузничний
бузничок
Западе́нька, -ки, ж. 1) Ум. отъ западня́. Мов голубок у западеньці бився. К. Дз. 87. 2) Та часть дверной щеколды, которая, падая на крюкъ, запираетъ тѣмъ дверь. Волч. у.
Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Ном. № 10110. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Н. п. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі. МВ. ІІ. 65.
Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ном. № 13874. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю. Мнж. 34.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Кв. Переставляти вуліки.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл. 1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві. 2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!» Св. Л. 10.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.
Нас спонсорують: