Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білиця

Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Желех. Ум. біличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Благатися, -гається, гл. безл. Умоляться, проситься. благається, благалося. Просится, просилося. Скільки благалося благословення. МВ. ІІ. 181.
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр. Шух. І. 43.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190. 3) Дворецкій.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.