Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білиця

Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Желех. Ум. біличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Блудник, -ка, м. Блудникъ. Желех.
Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. І. 217.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.