Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузовка
бузов'я
бузок
бузувати
бузувір
бузувірів
бузувірка
бузувірний
бузув'я
бузун
бузьдерево
бузьків
бузько
бузьок
бузьочок
бузя
буїй
буй
буйвіл
буйволиця
буйволів
буйволя
буйволяка
буйко
буймистрія
буйний
буйність
буйно
буйтур
бук
букарт
букарь
букат
буката
буква
буквиця
буквичний
буки
буки-барабан-башта
букивчак
буківка
буков
буковенний
буковий
буковина
буковинець
буковинка
буковинський
буковинчик
букодірка
букодірча
букурійка
букурія
букша
букшпан
букшпановий
булава
буланий
булат
булатний
булатовий
булдимка
булдимок
булеґа
булига
булиголова
булий
булінька
булка
бульба
бульбан
бульбашка
бульбашний
бульбеґа
бульбисько
бульбиця
бульбуки
буль-буль!
бульбулькання
бульбулькати
бульб'яник
бульва
бульвинка
бульк!
булька
булькання
булькати
булькатий
булькіт
булькнути
булькотати
булькотнеча
бульон
бульчати
буля
булянка
бумага
бумажний
бумбак
бум-бум!
бумкати
бунда
бундз
бундзик
бундючитися
бундючний
бундючно
бундячитися
бундячний
буніти
бункош
бунт I
бунт II
бунтиковий
бунтичок
бунтівний
бунтівник
бунтівниця
бунтовливий
бунтовник
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Вас. 200, 207. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. І. 294. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. К. Псалт. 74.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде. Васильк. у.
Пришники мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны. Шух. І. 149.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми! Борз. у.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Цідилко, -ка, с. 1) = цідилок. Желех. 2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Гол. Од. 26. Ум. ціди́льце. Желех.
Нас спонсорують: