Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідити

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Вінчальний Батько, вінчальна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Позацвітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. Мил. 207. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали. Чуб. Т. 735.
Пригадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. пригадатися, -даюся, -єшся, гл. Припоминаться, припомниться. Усе пригадалося Олесі. МВ. І. 49.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Сирітство, -ва, с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім. Чуб. III. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.