Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхливий
бурхнути
бурхнутися
бурхотіти
бурчак
бурчало
бурчати
бурчачок
бурчимуха
бурштин
бурштиновий
бурьовий
буря
буряк
буряковий
буряковиння
бур'ян
бур'янина
бур'яніти
бур'янник
бур'януватий
бур'януватіти
бур'янчик
бур'янюка
буряти
бурячиння
бурячковий
бурячник
бурячок
бурячча
бусель
бусень
бусі
бусленя
буслиний
буслячий
бусол
бусурканя
бусурман
бусурманець
бусурманити
бусурманитися
бусурманський
бусурманщина
бусурмен
бусурменець
бусурменити
бусурменитися
бусурменський
бусурменщина
бусь!
бусько
бусьок
бусьчиха
бут
бута
бутати
бутвиння
бутей
бутель
бутелька
бутельковий
бути
бутик
бутин
бутина
бутинарь
бутинник
бутинок
бутириння
бутирь
бутити
бутівка
бутіти
буткол
бутлик
бутля
бутлявий
бутний
бутність
бутніти
буття
бутук
бутум-бутум-бас
бутурлин
бутурма
бух!
бухало
бухан
буханець
бухарка
бухати
бухи-бухи!
бухикало
бухикання
бухикати
бухикнути
бухинка
бухкати
бухкотіти
бухнути
бухня
бухоний
бухтіти
буц! I
буц II
буцати
буцатися
буцегарня
буцик
буцівка
буцім
буцкати
буцнути
буць
буцьо
буча
бучавий
бучавіти
бучак
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у.
Дже́рґа, -ґи, ж. Родъ подушки. Ослін чи ліжко застелені постелею: сіном, ліжниками, а в головах є джерґа (підклад з ліжника або сіна). Шух. І. 98.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Оглядини, -дин, ж. мн. 1) Осмотръ, осматриваніе. 2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. Cм. розглядини. ХС. VII. 423.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Нас спонсорують: