Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхливий
бурхнути
бурхнутися
бурхотіти
бурчак
бурчало
бурчати
бурчачок
бурчимуха
бурштин
бурштиновий
бурьовий
буря
буряк
буряковий
буряковиння
бур'ян
бур'янина
бур'яніти
бур'янник
бур'януватий
бур'януватіти
бур'янчик
бур'янюка
буряти
бурячиння
бурячковий
бурячник
бурячок
бурячча
бусель
бусень
бусі
бусленя
буслиний
буслячий
бусол
бусурканя
бусурман
бусурманець
бусурманити
бусурманитися
бусурманський
бусурманщина
бусурмен
бусурменець
бусурменити
бусурменитися
бусурменський
бусурменщина
бусь!
бусько
бусьок
бусьчиха
бут
бута
бутати
бутвиння
бутей
бутель
бутелька
бутельковий
бути
бутик
бутин
бутина
бутинарь
бутинник
бутинок
бутириння
бутирь
бутити
бутівка
бутіти
буткол
бутлик
бутля
бутлявий
бутний
бутність
бутніти
буття
бутук
бутум-бутум-бас
бутурлин
бутурма
бух!
бухало
бухан
буханець
бухарка
бухати
бухи-бухи!
бухикало
бухикання
бухикати
бухикнути
бухинка
бухкати
бухкотіти
бухнути
бухня
бухоний
бухтіти
буц! I
буц II
буцати
буцатися
буцегарня
буцик
буцівка
буцім
буцкати
буцнути
буць
буцьо
буча
бучавий
бучавіти
бучак
Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Перетрачувати, -чую, -єш, сов. в. перетра́тити, -чу, -тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Попечатати, -таю, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. Ум. реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.
Нас спонсорують: