Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхливий
бурхнути
бурхнутися
бурхотіти
бурчак
бурчало
бурчати
бурчачок
бурчимуха
бурштин
бурштиновий
бурьовий
буря
буряк
буряковий
буряковиння
бур'ян
бур'янина
бур'яніти
бур'янник
бур'януватий
бур'януватіти
бур'янчик
бур'янюка
буряти
бурячиння
бурячковий
бурячник
бурячок
бурячча
бусель
бусень
бусі
бусленя
буслиний
буслячий
бусол
бусурканя
бусурман
бусурманець
бусурманити
бусурманитися
бусурманський
бусурманщина
бусурмен
бусурменець
бусурменити
бусурменитися
бусурменський
бусурменщина
бусь!
бусько
бусьок
бусьчиха
бут
бута
бутати
бутвиння
бутей
бутель
бутелька
бутельковий
бути
бутик
бутин
бутина
бутинарь
бутинник
бутинок
бутириння
бутирь
бутити
бутівка
бутіти
буткол
бутлик
бутля
бутлявий
бутний
бутність
бутніти
буття
бутук
бутум-бутум-бас
бутурлин
бутурма
бух!
бухало
бухан
буханець
бухарка
бухати
бухи-бухи!
бухикало
бухикання
бухикати
бухикнути
бухинка
бухкати
бухкотіти
бухнути
бухня
бухоний
бухтіти
буц! I
буц II
буцати
буцатися
буцегарня
буцик
буцівка
буцім
буцкати
буцнути
буць
буцьо
буча
бучавий
бучавіти
бучак
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Ліва́чка, -ки, ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33. 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). Cм. правачка. Шух. І. 95.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.
Перепорожнити Cм. перепорожнювати.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.
Нас спонсорують: