Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхливий
бурхнути
бурхнутися
бурхотіти
бурчак
бурчало
бурчати
бурчачок
бурчимуха
бурштин
бурштиновий
бурьовий
буря
буряк
буряковий
буряковиння
бур'ян
бур'янина
бур'яніти
бур'янник
бур'януватий
бур'януватіти
бур'янчик
бур'янюка
буряти
бурячиння
бурячковий
бурячник
бурячок
бурячча
бусель
бусень
бусі
бусленя
буслиний
буслячий
бусол
бусурканя
бусурман
бусурманець
бусурманити
бусурманитися
бусурманський
бусурманщина
бусурмен
бусурменець
бусурменити
бусурменитися
бусурменський
бусурменщина
бусь!
бусько
бусьок
бусьчиха
бут
бута
бутати
бутвиння
бутей
бутель
бутелька
бутельковий
бути
бутик
бутин
бутина
бутинарь
бутинник
бутинок
бутириння
бутирь
бутити
бутівка
бутіти
буткол
бутлик
бутля
бутлявий
бутний
бутність
бутніти
буття
бутук
бутум-бутум-бас
бутурлин
бутурма
бух!
бухало
бухан
буханець
бухарка
бухати
бухи-бухи!
бухикало
бухикання
бухикати
бухикнути
бухинка
бухкати
бухкотіти
бухнути
бухня
бухоний
бухтіти
буц! I
буц II
буцати
буцатися
буцегарня
буцик
буцівка
буцім
буцкати
буцнути
буць
буцьо
буча
бучавий
бучавіти
бучак
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Почеревина, -ни, ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міусск. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = почеревщина 2. Міусск. окр.
Розжатися Cм. розживатися.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. О. 1862. X. 31. (Писаревск.). Парубок у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 137.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. ІV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. Cм. хвиґлювати.
Нас спонсорують: