Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Дурні́сінький, -а, -е. Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить. К. ЦН. 185.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
ОпухтиCм. опухати.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати. Угор.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308.. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. І. 249.
Нас спонсорують: