Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Камен. у. Ном. №8839.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія. Шух. I. 86.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Холошні, -шень, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). Гол. Од. 46. Шух. І. 120. До холошень треба й кожушок куценький. Камен. у.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: