Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Гайовий, -а, -е. = гаєвий. Гарна, як квітка гайова.
Допра́ти Cм. допірати.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Острушки, -шок, ж.
1) Цвѣты: кавалерскія шпоры.
2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась.
Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне.
Розголоблювати, -люю, -єш, гл. ? Коли підверетінок не щильно пристає до варжіля, то кажуть, що розголоблювати треба.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче.