Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Цвяшок, -шка, м. Ум. отъ цвях.
Нас спонсорують: