Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Прислуговувати, -вую, -єш, прислугувати, -гую, -єш, гл. Прислуживать. Левиц. І. 476.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась. Харьк.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Нас спонсорують: