Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.
Озвіритися, -рюся, -ришся, озві́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Прослати Cм. простилати.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал.
Футерко, -ка, с. Ум. отъ футро.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Нас спонсорують: