Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. І. 121.
Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. МВ. І. 158. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Ном. № 4124. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60.
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина. Лохв. у.
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Нас спонсорують: