Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Перегніватися, -ваюся, -єшся, гл. Пересердиться.
Пригін, гону, м. 1) Пригонъ. 2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода? Чуб. V. 1190. 3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ. Волч. у.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів. Гн. І. 190.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси. Федьк.
Нас спонсорують: