Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны. Мнж. 181.
Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!» Гол. II. 237.
Крамниця, -ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Конст. у. Ум. крамничка.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Торохкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Чуб. Торохкоче ложками. О. 1861. XI. Св. 55.
Улесливість, -вости, ж. Льстивость. Улесливо, нар. Льстиво. Улестити. Cм. улещати.
Нас спонсорують: